Багато хто читав історію життя Хелен Келлер і дивувався інтелекту, допитливості та гумору жінки, яка зберегла життєрадісність, незважаючи на те, що не могла ні бачити, ні чути.

Вперше я прочитала її біографію чудовим весняним днем сидячи в кріслі в саду під вишневим деревом, вкритому яскравими рожевими квітами, і слухаючи птахів. Я важко могла уявити собі життя без зору і слуху. Уявити це було неймовірно важко.

Хелен описує свої дитячі роки без таких слів, як існування в сірому просторі. Вона каже: «Я не знала, що це означає бути людиною».

Коли їй було сім років, учителька мови глухонімих прийшла на ферму її батьків, щоб усе літо терпляче займатися з дівчинкою. Чудовий момент, коли вона зрозуміла саму ідею цієї мови, Хелен описує як величезний крок уперед. Сорок разів вона проводила пальцями за словом «вода» і раптово усвідомила, що це за слово!

І в цей ключовий момент від емоційних, майже «тваринних» реакцій вона перейшла до людського усвідомлення. Вона зрозуміла, яке це слово! Вона схопилася за вчительку і потягла її до будинку, щоб та вказувала їй знаки-жести всіх предметів, до яких тільки дівчинка могла дістатись. Як пізніше вона пояснювала, вона хотіла «зробити світ живим».

Хелен стала освіченою жінкою, письменником, чия теплота, життєва енергія та вдумливість зрештою стали символом розвитку людських можливостей. Вона була відома в сорокові та п'ятдесяті роки своїми літературними записками та своєю неперевершеною здатністю бачення, здатністю проникати в суть і осягати її. Багато видатних письменників, композиторів, мислителів і дипломатів шукали її поради і відвідували її будинок у Вашингтоні. Найвідоміші з її висловлювань несуть у собі ключові ідеї розвитку. Ось три приклади.

• Відповідаючи на питання про обмеженість вражень через відсутність зору і слуху, Хелен голосно розсміялася: «Очі і вуха, що працюють, тут ні до чого. Досвід величезний! – і додала: «Зір і слух – не така значуща втрата. Набагато гіршим було б життя без бачення».
• Вона використовувала свою ситуацію і як метафору, визначаючи становище людей загалом. «Життя – званий обід. А більшість із нас – жебраки».
• Багато людей пам'ятають, як сильно вона висловлювала думки. Ось застереження від людини, яка повернулася до життя і ловила кожен її момент: «Життя – або зухвала та відважна подорож, або вона ніщо!».

Слова Хелен змусили нас торкнутися чогось дуже глибокого і важливого: усі ми виступаємо як спостерігачі та дослідники – знову і знову протягом нашого життя. Але іноді ми діємо як жебраки. Тільки ми самі можемо вибрати якість життя, яке проживемо. Тільки наша думка має вирішальне значення у досягненні цілей, про які ми мріємо і які здатні реалізувати.

Справжнє пізнання і цілеспрямоване життя щось на зразок знаходження серця вашого справжнього життя. Або ми проживаємо життя, істинне і справжнє, або протистоїмо йому!