Історія розвитку уявлень про психологічні відмінності
та виникнення диференційної психології

Головна | До тем

ПОХОДЖЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Людина завжди розуміла, що живі істоти бувають різні. Її теорії, вірування та забобони, в яких вона намагалася осягнути причини цих відмінностей, були численні і були відображенням її світогляду. Але за всіх часів вона сприймала існування цих відмінностей як даність. Серед найдавніших слідів людської діяльності існують свідчення того, що люди знали про індивідуальні відмінності та враховували їх. У той час, коли ще не було писемності, вже існували люди — первісні художники, знахарі та вожді, — які не могли не мати особливих здібностей та особистісних властивостей. На якому б рівні розвитку не була культура, вона не може існувати без поділу праці, а отже, передбачає визнання відмінностей між людьми.

Людина бачила, що індивідуальні відмінності характерні не тільки для людей, а й для тварин! І в науковій, і в художній літературі можна знайти визнання того, що у слонів, буйволів та подібних до них стадних тварин є індивіди, які виконують у стаді функції ватажків, «лідерів». Часто згадувана «ієрархія їдців», поширена, наприклад, серед курчат, також свідчить про це. Зазвичай відносини соціального домінування курчата виявляють під час роздачі корму. При цьому індивід А нападає на індивіда, але не навпаки. Бійка ж виникає тоді, коли хтось починає заперечувати авторитет «головного їдця». І цей та багато інших прикладів ілюструють наявність різних реакцій індивіда на інших представників своєї групи.

Об'єктивне кількісне дослідження індивідуальних відмінностей у поведінці є предметом диференціальної психології. Якою є природа цих відмінностей, наскільки вони великі? Що можна сказати про їхні причини? Як на них впливають підготовка, розвиток, фізичний стан індивідів? Яким чином різні характеристики співвідносяться одна з одною та співіснують? Ось деякі з фундаментальних питань, якими займається диференціальна психологія та які будуть розглянуті нами.

Крім цього, диференціальну психологію цікавить аналіз природи та властивостей більшості традиційних груп — людей маргінальних і геніальних, що відрізняються за ознаками статі, раси, національності та культури. Вивчення таких групових відмінностей має триєдину мету. По-перше, через конкретні групи характеризувати сучасне суспільство, тому їх докладне дослідження несе в собі практичну користь: інформація про них може вплинути на сприйняття суспільством цих груп і зрештою сприятиме поліпшенню міжгрупових відносин.
Повна версія доступна лише зареєстрованим користувачам зі статусом Студент