Психопатичні (антисоціальні) особистості

Я хочу розпочати обговорення типологічних категорій особистісної організації з тих, хто, ймовірно, є найбільш непопулярними та лякаючими пацієнтами з усіх, що зустрічаються у практиці служби психічного здоров'я, з тих, хто є по суті психопатичними особистостями. Я використовую старе поняття для позначення цього особистісного розладу внаслідок його усталеного місця в психоаналітичній історії. Я використовуватиму терміни "соціопатичний" і "антисоціальний" як синоніми - на відміну від деяких ранніх аналітичних авторів, які застосовували ці поняття для позначення людей кримінальної субкультури, які необов'язково являли собою характерологічних психопатів.

Люди, чиї особистості структуровані вздовж психопатичної лінії, розподіляються від вкрай психотичних, дезорганізованих, імпульсивних, садистичних людей типу Річарда Чейса, який безладно вбивав, розчленовував і пив кров своїх жертв (він відчував ілюзії, що його власна кров отруєна і йому необхідно робити це, щоб вижити), до ввічливих витончених чарівних особистостей, подібних до тих характерів, що були описані Сневартом у його доповіді про посадові злочини, скоєні на найвищих рівнях американської системи управління.

Психопатичний континуум більш навантажений у напрямку від пограничного до психотичного, тому що, за визначенням, цей діагноз пов'язаний з базисною нездатністю до людської прихильності та з опорою на примітивні захисні механізми. Однак, я відстоюю думку про існування людей з високим рівнем функціонування, чиї особистості більшою мірою свідчать про соціопатію, ніж про будь-які інші якості, і які виправдовують діагноз психопатів високого рівня. Такі люди мають достатню інтеграцію ідентичності, перевірку реальності та мають здатність використовувати більш зрілі захисти, щоб розглядати їх як пацієнтів, які перебувають на невротичному рівні. Однак їх ядерні способи мислення та дії свідчать про антисоціальну емоційність.

Існують деякі свідчення, що люди, які згодом стали антисоціальними, мають більшу базальну агресію, ніж інші. Факт, що немовлята з народження різняться за темпераментом (відомо будь-якому батькові, який має більше двох дітей), тепер науково підтверджено. Деякі області, в яких немовлята демонструють вроджену варіабельність, включають рівень активності, агресивність, реактивність, загальну лабільність та інші подібні фактори, які також впливають на розвиток у психопатичному напрямку. Дослідження дітей, взятих із притулку, підтвердили дію при соціопатії деяких генетичних факторів, які хоч і не є визначальними, але за наявності інших факторів укладаються у її основу. Нейрохімічні та гормональні дослідження вказують на ймовірність біологічного субстрату для високих рівнів афективної та хижацької агресії, що спостерігається у антисоціальних особистостей.