Обмеження, що накладаються жіночою та чоловічою роллю

Обмеження, що накладаються традиційною жіночою роллю
Гендерні взаємини є яскравим прикладом того, як соціальні норми засвоюються людьми і впливають на їх поведінку. Однак інтерес соціальних психологів викликає не лише це. Більшість із них припускають, що традиційні гендерні ролі обмежують розвиток особистості та ведуть до соціальної нерівності.

Люди часто кажуть: «У чоловіків і жінок різні ролі, але вони рівноцінні, то навіщо ж їх міняти?». Вони вважають традиційні чоловічі та жіночі ролі взаємодоповнювальними та заснованими на біологічних відмінностях між чоловіками та жінками. Сьогодні ми розглянемо припущення, що жіночі ролі відрізняються від чоловічих, але рівні їм. Ми побачимо, що результати досліджень говорять про разючу нерівність жінок у всьому тому, що стосується роботи, оплати праці, статусу та влади у суспільстві. Є й інші обмеження жіночої ролі, які тут не розглядаються. Наприклад, те, що жінки, порівняно з чоловіками, непропорційно часто виявляються жертвами сексуальних злочинів і страждають від бідності, і те, що культурні норми, за якими жінок цінують залежно від їх молодості, стрункості та фізичної привабливості, призводять до заниженої самооцінки та нервовим розладам.

Берегиня домашнього вогнища
Багато хто з нас вихований у переконанні, що місце жінки — у домашнього вогнища, але тільки 40% жінок проводять удома весь свій час (ця цифра включає жінок пенсійного віку). У Сполучених Штатах кількість сімей, в яких чоловік працює, а дружина господарює і виховує двох або більше дітей, становить лише 7%. Хоча на перший погляд може здатися, що це дуже добре, коли не треба щодня ходити на службу, було б помилкою вважати, що жінка, яка проводить цілий день удома, мало працює. Насправді середньостатистична домогосподарка витрачає на роботу вдома від 48 до 70 годин на тиждень. Більш того, оплачувана робота задовольняє не тільки економічні, а й багато соціальних потреб людини, такі, як потреба у визнанні, повазі, статусі та стимуляції. Людині, яка проводить цілий день вдома, задовольнити ці потреби набагато складніше.
У 1963 р. вийшла книга Бетті Фрідан «Особливий дар жінки». Фрідан використовувала словосполучення «особливий дар жінки», бажаючи підкреслити, що загальноприйняте уявлення про американську домогосподарку, яка живе в передмісті, як про успішну та соціально благополучну жінку не завжди є вірним.