Метод φ (кутове перетворення фі) набув широкого поширення у вітчизняній психології під ім'ям «кутове перетворення Фішера» (див. Гублер Є.В., 1978; Сидоренко О.В., 2000).

Використовується для зіставлення двох вибірок за частотою зустрічальності ефекту, що цікавить. Критерій оцінює достовірність відмінностей між відсотковими частками двох вибірок та не має обмежень щодо кількості вибірок.

Принцип методу полягає у перетворенні відсотків (часток) у величину φ, розподіл якої близький до нормального.
Формула кутового перетворення: φ = arcsin √ p , де p - відсоток, виражений у частках одиниці.

Формула для оцінки значимості відмінностей часток (відсотків): φ* = (φ₁ - φ₂)×√n1*n2/(n1+n2),
де n₁ и n₂ - обсяги вибірок.

Обмеження застосовності критерію.
Порівнянні частки p₁, p₂ ≠ 0.
У кількості двох вибірок рекомендується дотримуватися наступних співвідношень:

• якщо в одній вибірці 2 спостереження, у другій має бути не менше ніж 30: n₁=2→n₂≥30;
• n₁=3→n₂≥7;
• n₁=4→n₂≥5;
• при n₁, n₂≥5 можливі будь-які зіставлення.

Гіпотези:
Н₀: Частка осіб, у яких проявляється досліджуваний ефект, у вибірці 1 не більше, ніж у вибірці 2.
Н₁: Частка осіб, у яких проявляється досліджуваний ефект, у вибірці 1 більша, ніж у вибірці 2.