Методика "Стилі мислення" (англ. The art of thinking) - адаптована версія відомого опитувальника InQ, розробленого Р. Бремсоном та А. Харрісоном у 1984 року. Опитувальник призначений для визначення бажаного Вами способу мислення, а також манеру ставити питання та приймати рішення.
Методика
1. Коли між людьми має місце конфлікт на ґрунті ідей, я віддаю перевагу тій стороні, яка:
а) Встановлює, визначає конфлікт та намагається висловити його відкрито
1
2
3
4
5
b) Найкраще висловлює зачіпні цінності та ідеали
1
2
3
4
5
c) Найкраще відображає мої особисті погляди та досвід
1
2
3
4
5
d) Підходить до ситуації найбільш логічно та послідовно
1
2
3
4
5
e) Викладає аргументи найбільш коротко і переконливості
1
2
3
4
5
2. Коли я починаю працювати над проектом у складі групи, найважливіше для мене:
а) Зрозуміти цілі та значення цього проекту
1
2
3
4
5
b) Розкрити цілі та цінності учасників робочої групи
1
2
3
4
5
c) Визначити, як ми збираємося розробляти цей проект
1
2
3
4
5
d) Зрозуміти, який зиск цей проект може принести для нашої групи
1
2
3
4
5
e) Щоб робота над проектом була організована та зрушила з місця
1
2
3
4
5
3. Взагалі кажучи, я засвоюю нові ідеї найкраще, коли можу:
а) Зв'язати їх із поточними або майбутніми заняттями
1
2
3
4
5
b) Застосувати їх до конкретних ситуацій
1
2
3
4
5
c) Зосередитись на них та ретельно їх проаналізувати
1
2
3
4
5
d) Зрозуміти, наскільки вони подібні до звичних ідей
1
2
3
4
5
e) Протипоставити їх іншим ідеям
1
2
3
4
5
4. Для мене графіки, схеми, креслення у книгах чи статтях зазвичай:
а) Корисніше тексту, якщо вони точні
1
2
3
4
5
b) Корисні, якщо вони ясно показують важливі факти
1
2
3
4
5
c) Корисні, якщо вони підкріплюються та пояснюються текстом
1
2
3
4
5
d) Корисні, якщо вони порушують питання по тексту
1
2
3
4
5
e) Не більш і не менш корисні, ніж інші матеріали
1
2
3
4
5
5. Якби мені запропонували провести якесь дослідження, я, ймовірно, почав би з:
а) Спроби визначити його місце у ширшому контексті
1
2
3
4
5
b) Визначення того, чи зможу я виконати його поодинці чи мені знадобиться допомога
1
2
3
4
5
c) Роздумів та пропозицій про можливі результати
1
2
3
4
5
d) Рішення про те, чи варто проводити це дослідження взагалі
1
2
3
4
5
e) Спроби сформулювати проблему якнайповніше і точніше
1
2
3
4
5
6. Якби мені довелося збирати від членів якоїсь організації інформацію, що стосується її нагальних проблем, я вважав би за краще б:
а) Зустрітися з ними індивідуально та поставити кожному свої конкретні питання
1
2
3
4
5
b) Провести загальні збори та попросити їх висловити свою думку
1
2
3
4
5
c) Опитати їх невеликими групами, ставлячи спільні питання
1
2
3
4
5
d) Зустрітися неофіційно з впливовими особами та з'ясувати їхні погляди
1
2
3
4
5
e) Попросити членів організації надати мені (бажано в письмовій формі) всю інформацію, яку вони мають у справі.
1
2
3
4
5
7. Мабуть, я вважатиму щось правильним, істинним, якщо це "щось":
а) Вистояло проти опозиції, витримало опір протилежних підходів
1
2
3
4
5
b) Узгоджується з іншими речами, яким я вірю
1
2
3
4
5
c) Було підтверджено на практиці
1
2
3
4
5
d) Піддається логічному та науковому доказу
1
2
3
4
5
e) Можна перевірити особисто на доступних спостереженню фактах
1
2
3
4
5
8. Коли я на дозвіллі читаю журнальну статтю, вона буде швидше за все:
а) Про те, як комусь вдалося вирішити особисту чи соціальну проблему
1
2
3
4
5
b) Присвячена дискусійному політичному чи соціальному питанню
1
2
3
4
5
c) Повідомлення про наукове чи історичне дослідження
1
2
3
4
5
d) Про цікаву, забавну людину чи подію
1
2
3
4
5
e) Точним, без частки вигадки, з повідомленням про чиїсь цікавий життєвий досвід
1
2
3
4
5
9. Коли я читаю звіт про роботу, я звертаю найбільше уваги на:
а) Близькість висновків до мого особистого досвіду
1
2
3
4
5
b) Можливість виконання даних рекомендацій
1
2
3
4
5
c) Надійність та обґрунтованість результатів фактичними даними
1
2
3
4
5
d) Розуміння автором цілей та завдань роботи
1
2
3
4
5
e) Інтерпретацію даних
1
2
3
4
5
10. Коли переді мною поставлено завдання, перше, що я хочу дізнатися, це:
а) Який найкращий метод для вирішення цього завдання
1
2
3
4
5
b) Кому і коли потрібно, щоб це завдання було вирішено
1
2
3
4
5
c) Чому це завдання варто вирішувати
1
2
3
4
5
d) Який вплив її вирішення може мати на інші завдання, які доводиться вирішувати
1
2
3
4
5
e) Яка пряма, негайна вигода від вирішення цього завдання
1
2
3
4
5
11. Зазвичай я дізнаюся максимум про те, як зробити щось нове завдяки тому, що:
а) Усвідомлюю для себе, як це пов'язано з чимось іншим, що мені добре знайоме
1
2
3
4
5
b) Приймаюся за справу якомога раніше
1
2
3
4
5
c) Вислуховую різні точки зору щодо того, як це зробити
1
2
3
4
5
d) Є хтось, хто показує мені, як це зробити
1
2
3
4
5
e) Ретельно аналізую, як це зробити якнайкраще
1
2
3
4
5
12. Якби мені довелося проходити випробування або складати іспит, я вважав би за краще:
а) Набір об'єктивних, проблемно орієнтованих питань по предмету
1
2
3
4
5
b) Дискусію з тими, хто також проходить випробування
1
2
3
4
5
c) Усний виклад та показ того, що я знаю
1
2
3
4
5
d) Повідомлення у вільній формі про те, як я застосував те, чого навчився
1
2
3
4
5
e) Письмовий звіт, що охоплює історію питання, теорію та метод
1
2
3
4
5
13. Люди, чиї особливі якості я найбільше поважаю, це, ймовірно:
а) Видатні філософи та вчені...
1
2
3
4
5
b) Письменники та вчителі
1
2
3
4
5
c) Лідери ділових та політичних кіл
1
2
3
4
5
d) Економісти та інженери
1
2
3
4
5
e) Фермери та журналісти
1
2
3
4
5
14. Взагалі кажучи, я знаходжу теорію корисною, якщо вона:
а) Здається спорідненою тим іншим теоріям та ідеям, які я вже засвоїв
1
2
3
4
5
b) Пояснює речі новим для мене чином
1
2
3
4
5
c) Здатна систематично пояснювати безліч пов'язаних ситуацій
1
2
3
4
5
d) Служить проясненню мого особистого досвіду та спостережень
1
2
3
4
5
e) Має конкретний практичний додаток
1
2
3
4
5
15. Коли я читаю статтю з дискусійного питання, я вважаю за краще, щоб у ній:
а) Показувалися переваги для мене в залежності від обраної точки зору
1
2
3
4
5
b) Викладалися всі факти під час дискусії
1
2
3
4
5
c) Логічно і послідовно описувалися спірні питання, що порушуються
1
2
3
4
5
d) Визначалися цінності, які сповідує автор
1
2
3
4
5
e) Яскраво висвітлювалися обидві сторони спірного питання та суть конфлікту.
1
2
3
4
5
16. Коли я читаю книгу, що виходить за межі моєї безпосередньої діяльності, я роблю це головним чином внаслідок:
а) Зацікавлення у вдосконаленні своїх професійних знань
1
2
3
4
5
b) Вказівки з боку шановної мною людини на можливу її корисність
1
2
3
4
5
c) Бажання розширити свою загальну ерудицію
1
2
3
4
5
d) Бажання вийти за межі своєї діяльності для різноманітності
1
2
3
4
5
e) Прагнення дізнатися більше про певний предмет
1
2
3
4
5
17. Коли я вперше підходжу до якоїсь технічної проблеми, швидше за все буду:
а) Намагатися пов'язати її з більш широкою проблемою чи теорією
1
2
3
4
5
b) Шукати шляхи та способи вирішити цю проблему
1
2
3
4
5
c) Обмірковувати альтернативні способи її вирішення
1
2
3
4
5
d) Шукати способи, якими інші, можливо, вже вирішили цю проблему
1
2
3
4
5
e) Намагатися знайти найкращу процедуру для її вирішення
1
2
3
4
5
18. Взагалі кажучи, я найбільше схильний до того, щоб:
а) Знаходити існуючі методи, які працюють, і використовувати їх якнайкраще
1
2
3
4
5
b) Ламати голову над тим, як різнорідні методи могли б працювати разом
1
2
3
4
5
c) Відкривати нові та досконаліші методи
1
2
3
4
5
d) Знаходити способи змусити існуючі методи працювати краще та по-новому
1
2
3
4
5
e) Розбиратися в тому, як і чому існуючі методи мають працювати
1
2
3
4
5
Інтерпретація результатів. 36 або менше балів: цей стиль абсолютно далекий від випробуваного, він, ймовірно, не користується ним практично ніде і ніколи, навіть якщо цей стиль є кращим підходом до проблеми за даних обставин. Від 37 до 42 балів: ймовірно стійке ігнорування цього стилю. Від 43 до 48 балів: для випробуваного характерна помірна зневага цим стилем мислення, тобто, за інших рівних умов, він, наскільки можна, уникатиме використання даного стилю під час вирішення значних проблем. Від 49 до 59 балів: зона невизначеності. Цей стиль слід виключити з розгляду. Від 60 до 65 балів: випробуваний віддає помірну перевагу цьому стилю. Інакше кажучи, за інших рівних умов, він буде схильний використовувати цей стиль більше чи частіше за інші. Від 66 до 71 балів: випробуваний надає сильну перевагу такому стилю мислення. Ймовірно, він користується цим стилем систематично, послідовно та в більшості ситуацій. Можливо навіть, що час від часу випробуваний зловживає ним, тобто використовує тоді, коли стиль не забезпечує найкращий підхід до проблеми. Найчастіше це може відбуватися у напружених ситуаціях (дефіцит часу, конфлікт тощо). 72 і більше балів: у випробуваного дуже сильна перевага цього стилю мислення. Іншими словами, він надмірно фіксований на ньому, використовує його практично у всіх ситуаціях, отже, і в таких, де цей стиль є далеко не найкращим (або навіть неприйнятним) підходом до проблеми.
Характеристика стилів мислення. Синтетичний стиль мислення проявляється у тому, щоб створювати щось нове, оригінальне, комбінувати несхожі, часто протилежні ідеї, погляди, здійснювати уявні експерименти. Синтезатори прагнуть створити якомога ширшу, узагальнену концепцію, що дозволяє об'єднати різні підходи, примирити протилежні позиції. Це теоретизований стиль мислення, такі люди люблять формулювати теорії та свої висновки будують на основі теорій, люблять помічати протиріччя в чужих міркуваннях і звертати на це увагу оточуючих людей, люблять загострити протиріччя та спробувати знайти принципово нове рішення, яке інтегрує протилежні погляди, вони схильні бачити світ, що постійно змінюється і люблять зміни, часто заради самих змін.
Ідеалістичний стиль мислення виявляється у схильності до інтуїтивних, глобальних оцінок без здійснення детального аналізу проблем. Особливість Ідеалістів – підвищений інтерес до цілей, потреб, людських цінностей, моральних проблем; вони враховують у своїх рішеннях суб'єктивні та соціальні чинники, прагнуть згладжувати протиріччя та акцентувати подібність у різних позиціях, легко, без внутрішнього опору сприймають різноманітні ідеї та пропозиції, успішно вирішують такі проблеми, де важливими факторами є емоції, почуття, оцінки та інші суб'єктивні моменти, часом утопічно прагнучи всіх і все примирити, об'єднати.
Прагматичний стиль мислення спирається на безпосередній особистий досвід, використання тих матеріалів та інформації, які легко доступні, прагнучи якнайшвидше отримати конкретний результат (нехай і обмежений), практичний виграш. Поведінка Прагматиків може здаватися поверховою, безладною, але вони дотримуються установки: події в цьому світі відбуваються неузгоджено, і все залежить від випадкових обставин, тому в непередбачуваному світі треба просто пробувати. Прагматики добре відчувають кон'юнктуру, попит і пропозицію, успішно визначають тактику поведінки, використовуючи на свою користь обставини, що склалися, виявляючи гнучкість і адаптивність.
Аналітичний стиль мислення орієнтований на систематичний та всебічний розгляд питання чи проблеми в тих аспектах, які задаються об'єктивними критеріями, схильний до логічної, методичної, ретельної (з акцентом на деталі) манері вирішення проблем. Перш ніж ухвалити рішення, аналітики розробляють докладний план і намагаються зібрати якнайбільше інформації, об'єктивних фактів, використовуючи і глибокі теорії. Вони сприймають світ логічним, раціональним, упорядкованим та передбачуваним, тому схильні шукати формулу, метод чи систему, здатну дати вирішення тієї чи іншої проблеми та піддається раціональному обґрунтуванню.
Реалістичний стиль мислення орієнтований лише на визнання фактів, і "реальним" є тільки те, що можна безпосередньо відчути, особисто побачити або почути, торкнутися тощо. Реалістичне мислення характеризується конкретністю та установкою на виправлення, корекцію ситуацій з метою досягнення певного результату. Проблема для Реалістів виникає щоразу, коли вони бачать, що щось є неправильним, вони прагнуть це виправити.
Індивідуальний стиль мислення кожної людини впливає на способи вирішення проблем, які вона вибирає, на способи поведінки, особистісні особливості людини.
Очевидно, що у більшості людей існують змішані варіанти стилів мислення, з переважанням тією чи іншою мірою якогось одного. При цьому кожна людина має один або два провідні стилі мислення. Стилі мислення по суті відповідають за постановку мети в процесі вирішення проблеми.
Джерело: Олексієв , Громова "Зрозумійте мене правильно...", Економічна школа, 1993. Опрацювання результатів.
Для того, щоб отримати дані щодо кожного зі стилів, необхідно, користуючись ключем, підсумовувати бали відповідей.
