Ваш результат:
1. Заперечення: балів
2. Придушення: балів
3. Регресія: балів
4. Компенсація: балів
5. Проекція: балів
6. Заміщення: балів
7. Інтелектуалізація: балів
8. Реактивне утворення: балів

Інтерпретація результатів.
За допомогою опитувальника Плутчика-Келлермана можна досліджувати рівень напруженості 8 основних психологічних захистів, вивчити ієрархію системи психологічного захисту та оцінити загальну напруженість всіх вимірюваних захистів (ЗНЗ). За допомогою даної методики можна підрахувати найвищий індекс напруженості кожного із захистів у респондентів однорідної групи, визначити наявність або відсутність кореляції між напруженістю окремих захистів та ЗНЗ, а також порівняти дані показники з показниками іншої незалежної групи.
За твердженням деяких учених, найбільш конструктивними психологічними захистами є компенсація та раціоналізація, а найбільш деструктивними – проекція та витіснення. Використання конструктивних захистів знижує ризик виникнення конфлікту чи його загострення.

Змістовні характеристики типологій психологічного захисту.

Заперечення
Механізм психологічного захисту, за допомогою якого особистість заперечує деякі фрустріруючі обставини, що викликають тривогу. Як правило, дія цього механізму проявляється у запереченні тих аспектів зовнішньої реальності, які, будучи очевидними для оточуючих, проте не приймаються, не визнаються самою особистістю. Іншими словами, інформація, яка турбує і може призвести до конфлікту, не сприймається. Мається на увазі конфлікт, що виникає при прояві мотивів, що суперечать основним настановам особистості, або інформація, яка загрожує її самозбереженню, самоповазі чи соціальному престижу.
Як процес, спрямований зовні, заперечення часто протиставляється витісненню як психологічному захисту проти внутрішніх, інстинктивних вимог та спонукань. Примітно, що автори методики "Індекс життєвого стилю" пояснюють наявність підвищеної навіюваності та довірливості в істероїдних особистостей дією саме механізму заперечення, з допомогою якого в соціального оточення заперечуються небажані, внутрішньо неприйнятні риси, властивості чи негативні почуття суб'єкту переживання. Як показує досвід, заперечення як механізм психологічного захисту реалізується при конфліктах будь-якого роду та характеризується зовні виразним спотворенням сприйняття дійсності.

Придушення
Зигмунд Фрейд вважав цей механізм (його аналогом служить придушення) головним способом захисту інфантильного "Я", нездатного чинити опір спокусі. Інакше кажучи, витіснення - механізм захисту, за допомогою якого неприйнятні особистості імпульси: бажання, думки, почуття, викликають тривогу, стають несвідомими. На думку більшості дослідників, цей механізм лежить в основі дії та інших захисних механізмів особистості. Витіснені (пригнічені) імпульси, не знаходячи дозволу у поведінці, проте зберігають свої емоційні та психо-вегетативні компоненти. Наприклад, типова ситуація, коли змістовна сторона психотравмуючої ситуації не усвідомлюється, і людина витісняє сам факт якогось бо непристойного вчинку, але інтрапсихічний конфлікт зберігається, а викликане ним емоційне напруження суб'єктивно сприймається як зовні невмотивована тривога. Саме тому витіснені потяги можуть виявлятися в невротичних та психофізіологічних симптомах. Як показують дослідження та клінічний досвід, найчастіше витісняються багато властивостей, особистісні якості та вчинки, що не роблять особистість привабливою у власних очах та в очах інших, наприклад, заздрість, недоброзичливість, невдячність тощо. Слід підкреслити, що психотравмуючі обставини чи небажана інформація справді витісняються зі свідомості людини, хоча зовні це може виглядати як активна протидія спогадам та самоаналізу.

Регресія
У класичних уявленнях регресія сприймається як механізм психологічного захисту, за допомогою якого особистість у своїх поведінкових реакціях прагне уникнути тривоги шляхом переходу більш ранні стадії розвитку лібідо. При цій формі захисної реакції особистість, що піддається дії фруструючих факторів, замінює рішення суб'єктивно більш складних завдань на відносно простіші і доступніші в ситуаціях, що склалися. Використання більш простих та звичних поведінкових стереотипів суттєво збіднює загальний (потенційно можливий) арсенал переважання конфліктних ситуацій. До цього механізму відноситься і згадуваний в літературі захист на кшталт "реалізація в дії", при якому неусвідомлювані бажання чи конфлікти прямо виражаються у діях, що перешкоджають їх усвідомленню. Імпульсивність та слабкість емоційно-вольового контролю, властива психопатичним особам, визначаються актуалізацією саме цього механізму захисту на загальному тлі зміни мотиваційно-потребової сфери у бік їхньої більшої спрощеності та доступності.

Компенсація
Цей механізм психологічного захисту нерідко поєднують з ідентифікацією. Він проявляється у спробах знайти відповідну заміну реального чи уявного недоліку, дефекту нестерпного почуття іншою якістю, найчастіше за допомогою фантазування чи присвоєння собі властивостей, переваг, цінностей, поведінкових характеристик іншої особистості. Часто це відбувається за необхідності уникнути конфлікту з цією особистістю та підвищення почуття самодостатності. При цьому запозичені цінності, установки чи думки приймаються без аналізу та переструктурування і тому не стають частиною самої особистості.
Ряд авторів обґрунтовано вважають, що компенсацію можна розглядати як одну з форм захисту від комплексу неповноцінності, наприклад, у підлітків з асоціальною поведінкою, з агресивними та злочинними діями, спрямованими проти особи. Ймовірно, тут йдеться про гіперкомпенсацію чи близьку за змістом регресію із загальною незрілістю МПЗ.
Іншим проявом компенсаторних захисних механізмів може бути ситуація подолання фруструючих обставин чи надзадоволення в інших сферах. Наприклад, фізично слабка чи боязка людина, нездатна відповісти на загрозу розправи, знаходить задоволення у приниженні кривдника за допомогою витонченого розуму чи хитрості. Люди, для яких компенсація є найбільш характерним типом психологічного захисту, часто виявляються мрійниками, які шукають ідеали у різних сферах життєдіяльності.

Проекція
В основі проекції лежить процес, за допомогою якого неусвідомлювані та неприйнятні для особистості почуття та думки локалізуються зовні, приписується іншим людям і таким чином стають вторинними. Негативний, соціально малосхвалюваний відтінок почуттів і властивостей, що відчуваються, наприклад, агресивність нерідко приписується оточуючим, щоб виправдати свою власну агресивність або недоброзичливість, яка проявляється ніби в захисних цілях. Добре відомі приклади святенництва, коли людина постійно приписує іншим власні аморальні прагнення.
Рідше зустрічається інший вид проекції, у якому значимим особам (частіше з мікросоціального оточення) приписуються позитивні, соціально схвалювані почуття, думки чи дії які здатні звеличити. Наприклад, вчитель, який не виявив особливих здібностей у професійній діяльності, схильний наділяти улюбленого учня талантом саме в цій галузі, несвідомо звеличуючи цим і себе ("переможцю учню від переможеного вчителя").

Заміщення
Поширена форма психологічного захисту, що у літературі нерідко позначається поняттям "зміщення". Дія цього захисного механізму проявляється в розрядці пригнічених емоцій (як правило, ворожості, гніву), які спрямовуються на об'єкти, що становлять меншу небезпеку або доступніші, ніж ті, що викликали негативні емоції та почуття. Наприклад, відкритий прояв ненависті до людини, що може викликати небажаний конфлікт із нею, переноситься на іншого, більш доступного і безпечного. У більшості випадків заміщення знімає емоційну напругу, що виникла під впливом фруструючої ситуації, але не призводить до полегшення або досягнення поставленої мети. У цій ситуації суб'єкт може здійснювати несподівані, часом безглузді дії, які зменшують внутрішню напругу.

Інтелектуалізація
Цей захисний механізм часто позначають поняттям "раціоналізація". Автори методики об'єднали ці два поняття, хоча їхнє сутнісне значення дещо відрізняється. Так, дія інтелектуалізації проявляється у заснованому на фактах надмірно "розумовому" способі подолання конфліктної або фруструючої ситуації без переживань. Іншими словами, Іншими словами, особистість припиняє переживання, викликані неприємною чи суб'єктивно неприйнятною ситуацією за допомогою логічних установок та маніпуляцій навіть за наявності переконливих доказів на користь протилежного.
При раціоналізації особистість створює логічні (псевдорозумні), але пристойні обґрунтування своєї чи чужої поведінки, дій чи переживань, викликаних причинами, які вона (особистість) не може визнати через загрозу втрати самоповаги. У цьому способі захисту нерідко спостерігаються очевидні спроби знизити цінність недоступного особистості досвіду. Так, опинившись у ситуації конфлікту, людина захищає себе від її негативної дії шляхом зниження значущості для себе та інших, причин, які викликали цей конфлікт або психотравмуючу ситуацію.
У шкалу інтелектуалізації - раціоналізації була включена і сублімація як механізм психологічного захисту, при якому витіснені бажання та почуття гіпертрофовано компенсуються іншими, що відповідають вищим соціальним цінностям, сповідуваним особистістю.

Реактивне утворення
Цей вид психологічного захисту нерідко ототожнюють із гіперкомпенсацією. Особистість запобігає виразу неприємних чи неприйнятних для неї думок, почуттів чи вчинків шляхом перебільшеного розвитку протилежних прагнень. Інакше кажучи, відбувається як би трансформація внутрішніх імпульсів у суб'єктивно зрозумілу їм протилежність. Наприклад, жалість чи турботливість можуть розглядатися як реактивні утворення по відношенню до несвідомої черствості, жорстокості чи емоційної байдужості.

Джерело: Вассерман Л.Й. Психологічна діагностика індексу життєвого стилю.

Ключ
Назва шкал	Номери тверджень
Заперечення	1, 16, 22, 28, 34, 42, 51, 61, 68, 77, 82, 90, 94
Придушення	6, 11, 19, 25, 35, 43, 49, 59, 66, 75, 85, 89
Регресія	2, 14, 18, 26, 33, 48, 50, 58, 69, 78, 86, 88, 93, 95
Компенсація	3, 10, 24, 29, 37, 45, 52, 64, 65, 74
Проекція	7, 9, 23, 27, 38, 41, 55, 63, 71, 73, 84, 92, 96
Заміщення	8, 15, 20, 31, 40, 47, 54, 60, 67, 76, 83, 91, 97
Інтелектуалізація	4, 13, 17, 30, 36, 44, 56, 62, 70, 80, 81, 87
Реактивне утворення	5, 12, 21, 32, 39, 46, 53, 57, 72, 79