Вимірювання – приписування значень ознак об'єкта відповідно до певних правил або шкали вимірювання. У статистиці найчастіше використовуються такі шкали виміру:
1. Шкала найменувань (номінальна, номінативна, шкала класифікації). Вона використовується для зарахування об'єктів до певного класу. Об'єкти, віднесені до того самого класу, отримують одні й самі позначення. Найпростішим випадком номінальної шкали є дихотомічна шкала, яка складається лише з двох класів (палить – не палить). На жаль, для номінальної шкали арифметичні операції не мають сенсу. Після того, як за допомогою номінальної шкали ми класифікували вихідні об'єкти на класи, ми можемо перейти від найменувань до числа, підрахувавши кількість спостережень у кожному класі. Така величина називається частотою. Можна працювати за допомогою математичних методів.
2. Порядкова шкала (рангова, ординальна). Ця шкала використовується для віднесення об'єктів до певного класу відповідно до ступеня виразності, заданості якості. У порядковій шкалі має бути не менше 3-х класів. Наприклад, 1 клас – підходить для зайняття вакантної посади; 2 клас – підходить із застереженнями; 3 клас – не підходить. У порядковій шкалі ми можемо лише сказати «більше», «менше». Але не можемо сказати «на скільки». Фактично як одиниця виміру в порядковій шкалі використовується відстань в 1 ранг, але при цьому відстань між сусідніми рангами може бути різною.
3. Кількісні шкали. Таких шкал є 2 типи: інтервальна та шкала відносин.
- Інтервальна шкала дозволяє класифікувати та впорядковувати об'єкти, а також кількісно описати різницю між властивостями об'єктів. Для завдання такої шкали встановлюють одиницю виміру та довільну точку відліку. Прикладом є календарний час. Для цієї шкали арифметичні операції мають сенс.
- Шкала відносин відрізняється від інтервальної шкали тільки тим, що в ній задано абсолютний початок відліку. Наприклад, зростання в см – абсолютний початок 0. У шкалі відносин ми можемо визначити не тільки на скільки один вимір перевершує інший, а й у скільки разів.
Ранжування даних досліджень
При ранжируванні кожному елементу вибірки приписується ранг, який відповідає місцю цього елемента впорядкованої вибірки. Найчастіше вибірку ранжують за зростанням, тобто. ранг, що дорівнює 1, отримує найменший елемент вибірки. В результаті ранжування "нова" вибірка містить значення від 1 до n. Зворотним типом ранжирування є ранжування за спаданням, у такому разі ранг 1 присвоюється найбільшому значенню.
Повна версія доступна лише зареєстрованим користувачам зі статусом Студент
