Дисперсійний аналіз (англ. Analysis Of Variance - ANOVA) застосовується для дослідження впливу однієї або кількох якісних змінних (факторів) на одну залежну кількісну змінну (відгук).
В основі дисперсійного аналізу лежить припущення, що одні змінні можуть розглядатися як причини (чинники, незалежні змінні), а інші як наслідки (залежні змінні). Незалежні змінні називають іноді регульованими факторами саме тому, що в експерименті дослідник має можливість варіювати ними та аналізувати результат, що виходить.

Основною метою дисперсійного аналізу (ANOVA) є дослідження значущості відмінностей між середніми за допомогою порівняння (аналізу) дисперсій. Розподіл загальної дисперсії на кілька джерел дозволяє порівняти дисперсію, викликану різницею між групами, з дисперсією, викликаною внутрішньогруповою мінливістю. Розроблено Рональдом Фішером для аналізу результатів експериментальних досліджень.
На відміну від t-критерію Стьюдента дозволяє порівнювати середні значення трьох і більше груп.
Непараметричним аналогом однофакторного дисперсійного аналізу є H-критерій Краскела - Уолліса.
Обмеження застосовності критерію.
Досліджувані змінні мають бути розподілені нормально.
Кількість значень у досліджуваних змінних: 3≤n_1,2,...≤100.